Чим відрізняється прописка від реєстрації в Україні?

Місце реєстрації це?

Згідно з законодавством України цей термін означає, фізичну адресу, де постійно або переважно проживає громадянин країни, іноземець або особа без громадянства. Людина може жити у власній квартирі, або за договором оренди, суборенди.

Реєстрація за місцем проживання це все досить умовно і в реальному житті людина не так часто стикається з ситуаціями, на які вона впливає. Але штамп в паспорті повинен бути обов’язково! Якщо у громадянина або іноземця ID карта, то така фізична особа повинна мати виписку з відповідною відміткою.

В яких випадках взаємодії з державними органами необхідно мати в паспорті, ID картці позначку з місцем реєстрації:

• При постановці на облік транспортного засобу. Наприклад, якщо людина прописана у Львівській області, а живе і купила автомобіль в Києв, то все одно, їй видадуть львівські номера;
• При лікуванні в державних лікарнях, шпиталях. Наприклад, якщо громадянин приїхав зі Львова до Києва і хоче тут лягти в лікарню, то йому доведеться оформляти направлення з львівської лікарні в київську клініку (не стосується приватної медицини);
• Військкомат проводить призов на службу в армію тільки за місцем реєстрації. Наприклад, якщо підліток вчиться в Києві, а прописаний в тому ж Львові, повістка призовника йому прийде на львівську адресу. Для розв’язання даного питання доведеться їхати до Львова;
• При переклеюванні фотографії в паспорті або отриманні нового документа, що підтверджує особу;
• При зарахуванні дитини в дитячий садок, школу або ліцей;
• При оформленні, переоформленні водійського посвідчення;
• Іноземці подають на тимчасову, постійну посвідку на проживання тільки за місцем прописки.

В яких випадках взаємодії з чиновниками штамп в паспорті з конкретною локацією не має значення:

• При відкритті фірми (ТОВ). Тут потрібна юр адреса;
• При відкритті фізичної особи-підприємця;
• При вступі до вищого навчального закладу;
• При оформленні покупки, продажу майна;
• При зарахуванні на роботу в приватну або урядову організацію.

Простіше кажучи, для уряду України місце реєстрації має велике значення. Для приватного бізнесу не має значення взагалі!

Що таке тимчасова реєстрація за місцем проживання?

Цей термін досить умовний і існував тільки за часів СРСР, коли були сезонні роботи, вахти, тривалі відрядження, коли різноробочих і висококваліфікованих фахівців відправляли в необжиті регіони країни для реалізації великих інфраструктурних будівель. В останньому випадку тимчасова прописка або на сучасний лад, реєстрація була придумана для того, щоб знати, де шукати того чи іншого фахівця.

Працювало це за такою схемою:

1. Робочий приїжджав в потрібний регіон і орендував будинок, найчастіше знімав кімнату;
2. Господар, він же орендодавець зобов’язаний був записати нового мешканця в власну домову книгу, яку періодично перевіряв дільничний міліціонер;
3. Орендар кімнати приходив до паспортиста, та ставила штамп в документи та на ньому ж писала ручкою дату закінчення тимчасової прописки;
4. Після закінчення сезонних робіт людина знову приходила до паспортистки, вона ставила новий штамп про те, що людина виписана;
5. Після повернення додому робітник повинен був прийти до місцевого відділку міліції та повідомити про своє повернення, про що могли зробити позначку в документах, що засвідчують особу.

З 2014 року, коли в нашій країні почався конфлікт на Донбасі для переселенців, повернули цей термін і у відповідній довідці почали ставити штампи з місцем проживання. У базі даних міграційної служби такі люди записані так, що вони зареєстровані в Донецьку, Луганську, але тимчасово перебувають у Києві, Львові, Одесі чи іншому місті нашої країни.

Тут виникає питання: “Чим відрізняється місце перебування від місця фактичного проживання”? І різниця між цими поняттями полягає тільки в тому, що громадянин прописаний і швидше за все є власником квартири за однією адресою, а наразі знаходиться в іншому місті. Наприклад, на заробітках або тих самих сезонних роботах. Але спеціально йти в центр надання адміністративних послуг і вказувати своє тимчасове місце перебування не потрібно, якщо людина не знаходиться на умовному терміні відбування покарання. В останньому випадку йому необхідно з’явитися до свого інспектора в місцеве відділення поліції й повідомити про те, що він деякий час буде жити й працювати в іншому місті та відзначатися буде в інспектора того району в який він їде.

Є також варіант, коли громадянин чи іноземець переїхав тимчасово пожити й попрацювати в іншу область і вирішив там же оформити реєстрацію місця проживання. У цьому випадку він домовляється з власником будинку, який орендує про необхідність такої послуги. Тоді орендодавець з усіма своїми правовстановлюючими документами йде разом з орендарем в місцеве відділення міграційної служби та оформляє останньому прописку. Але навіть в цьому випадку позначка з датою закінчення реєстрації не ставиться!

Як оформляється прописка і реєстрація в Україні?

Для того, щоб розібратися в даному питанні варто згадати, як це відбувалося ще в недавньому минулому. По-перше, громадянин, іноземець з тимчасовою або постійною посвідкою на проживання зобов’язаний був піти в паспортний стіл при міністерстві внутрішніх справ за місцем діючої прописки або реєстрації (по-новому) і відстоявши чергу виписатися, про що ставився відповідний штамп в документі, що підтверджує особу відвідувача. По-друге, людина повинна особисто приїхати в інший паспортний стіл, за місцем свого нового проживання, де після подачі всіх необхідних документів його реєстрували (прописували) на нову адресу перебування. Для підтвердження йому знову в паспорті ставили печатку із зазначенням нової адреси. Таку ж процедуру потрібно пройти й через військовий комісаріат, де у військовому квитку ставили схожі позначки. У деяких випадках також писали в паспорті, що чоловік призовного віку стоїть на обліку у військкоматі, наприклад, міста Києва. І не варто забувати, що у кожного щасливого власника нерухомості була домова книга, в яку доводилося записувати всіх, хто живе на певних квадратних метрах. Цю книгу в будь-який час міг прийти й перевірити місцевий дільничний. Якщо дані в паспортному столі та домовій книзі не збігалися, то виносили попередження з вимогою внести зміни про людей які проживають, а в деяких випадках могли виписати штраф.

Ця ж процедура сьогодні відбувається так:

• У центр надання адміністративних послуг за місцем нового проживання приходить громадянин, іноземець з ID картою і документами права власності на квартиру, в якій він жив,
• Співробітник ЦНАП на місці зазначає в базі даних міграційної служби України зняття з реєстрації за старою адресою і реєстрацію в новому місті, районі або будинку;
• На наступний день людина повертається в той же ЦНАП і йому видають виписку з гербовою печаткою, з новими відомостями про район перебування.

Якщо громадянин хоче прописатися в будинок, який він орендує, то йому на додачу до всього перерахованого доведеться надати чиновнику нотаріальну згоду власника нерухомості. І не варто забувати, що для чоловіків не старше шістдесяти років як і раніше необхідно пройти таку ж процедуру у військкоматі, але без документів власності нерухомості на будинок і без участі господаря житлової площі.

Де роблять реєстрацію за місцем перебування?

До недавнього часу ця процедура проводилася в паспортному столі, при чому, прийомні дні були тільки у вівторок і суботу. Зараз прописку оформляють в центрі надання адміністративних послуг. Як правило такі центри знаходяться на перших поверхах районних або міських державних адміністрацій, в селищах, це сільська рада. У Києві, інших великих містах України є навіть окремі установи, називаються: “Паспортний сервіс” і “Готово”.

Як відбувається реєстрація за місцем перебування в таких установах:

1. Людина попередньо записується в електронну чергу, не виходячи з дому;
2. У призначений час приходить до фахівця зі всіма відповідними документами (паспорт або ID карта з випискою, ідентифікаційний код, договір купівлі нерухомості, договір оренди квартири, при необхідності);
3. Якщо папери в порядку, громадянина або іноземця знімають з реєстрації за попереднім місцем перебування і прописують на новому.

Для інформації! ЦНАП також надає ряд інших послуг, відкриття, ліквідацію підприємства, видачу, заміну паспорта, тимчасової, постійної посвідки на проживання, оформлення ключа електронного підпису і так далі.

Важливо! Якщо Ви звернулися в юридичну компанію за послугою реєстрації місця проживання або знайшли такий сервіс по оголошенню в інтернеті, Вам необхідно пам’ятати, як вести переговори з такими людьми, які хочуть отримати від Вас прибуток. Тут все дуже просто! Якщо Вам призначають зустріч безпосередньо в будівлі ЦНАП, там же Ви разом йдете до інспектора, який проводить Вас по базі даних міграційної служби й відразу або на другий день видає виписку, то все нормально. Якщо Вам кажуть, щоб Ви приїхали на якийсь офіс, залишили документи та через кілька днів забрали їх, то з такими людьми співпрацювати не рекомендується. Перед тим як йти на зустріч, запитайте у продавця адресу куди Вас пропишуть і подивіться чи немає про неї будь-якої інформації в Google. Якщо є багато негативних відгуків, то попросіть іншу адресу. Також завжди запитуйте про поштове обслуговування, особливо, це стосується нерезидентів. Якщо прийде лист з міграційної служби, а його повернуть відправнику, то в майбутньому можуть виникнути проблеми з продовженням документів або отриманням громадянства. Бували випадки, коли людей навіть депортували через фактичну відсутність за місцем перебування.

Різниця між пропискою та реєстрацією?

Коли на початку двадцятого століття на території Радянського Союзу, частиною якого була, і Україна, був проведений перший перепис населення вирішено було також видати паспорти більшої частини населення. В першу чергу це стосувалося міських жителів, в селах людям не видавали жодних документів через відсутність права покидати рідний колгосп. Міністерством внутрішніх справ було прийняти рішення про створення картотеки на кожного громадянина країни. Створили відповідне управління, де на кожного міського жителя була заведена картка з фотографією, паспортними даними та місцем проживання. Також в структурі МВС створили адресне бюро. До даних про місце проживання ставилися дуже серйозно, це пов’язано з тим, щоб у випадку чого людину можна було легко знайти. В паспорти почали ставити штампи встановленого зразка, на якому від руки записували, де живе та чи інша людина. Це і називалася прописка, без якої документ був недійсним. Але дана процедура проходила відносно просто. Людина приходила до відділку міліції, говорила де живе і йому ставили відповідний штамп. При переїзді в інше місто або область процедура проходила довше і трохи складніше. Коли Україна вийшла зі складу СРСР і оголосила про незалежність, то така ситуація зберігалася до початку двохтисячних років. Дільничний ходив по домівках свого району і перевіряв, чи дійсно людина живе в заявленому місці, знайомився, опитував сусідів, що це за людина і писав характеристики, які прикріплялися до справи. Також в цій схемі брала участь експлуатаційна комісія житла для населення, в яку теж потрібно було повідомляти, де ти живеш. Простіше кажучи, прописка, це ціла система контролю за людиною, як вважалося, для запобігання злочинам. У 2002 році прописка була скасована і введена реєстрація місця проживання. Це значно спростило процедуру. Громадянину, іноземцю у якого є тимчасова або постійна посвідка на проживання в Україні досить відвідати паспортний стіл, а тепер і центр надання адміністративних послуг маючи при собі відповідні документи та в залежності від завантаженості інспектора йому змінять дані про місце проживання в паспорті або ID картці протягом однієї години. Тепер людина не зобов’язана ходити у відділення поліції, експлуатаційну комісію житла і так далі. Єдиний момент, якщо громадянин військовозобов’язаний, йому доведеться повідомити військовий комісаріат про зміну адреси реєстрації.